Розроблено та вироблено в Україні
0
Кошик
 x 
Кошик порожній

Дефектоскопія у будівництві

Дефектоскопія – комплекс заходів, спрямованих на виявлення прихованих дефектів об'єкта контролю.

Дефектоскопия в строительстве

Основним завданням дефектоскопії у будівництві є встановлення можливості подальшої експлуатації об'єкта контролю за призначенням. Реалізація дефектоскопії відбувається за рахунок різних способів пошуку відхилень технічних показників чи властивостей об'єкта контролю від заданих у нормативних документах. Це можуть бути дефекти типу порушення суцільності металоконструкцій, зміни фізико-механічних характеристик, геометричних розмірів. Сучасні методи та засоби проведення дефектоскопії дозволяють їх своєчасно виявляти, попереджати можливі руйнування та, як наслідок, виникнення аварій.

 

Контроль якості у будівництві нині виконується переважно неруйнівними методами.

Контроль качества в строительстве

Проведення дефектоскопії у будівництві (як і в інших сферах) можна поділити на такі етапи:

  1. Розробка нормативно-технічної документації.
  2. Вибір засобів та методів проведення дефектоскопії.
  3. Дефектоскопія матеріалів та деталей конструкції.
  4. Дефектоскопія готового об'єкту.
  5. Періодична дефектоскопія у процесі експлуатації.

Методи проведення дефектоскопії

Методы проведения дефектоскопии

Найбільш поширеними методами проведення дефектоскопії у будівництві є:

  • Візуальний метод контролю.
  • Рентгенівська дефектоскопія.
  • Ультразвукова дефектоскопія.
  • Тепловізійний контроль.
  • Магнітна дефектоскопія.
  • Токовихрева дефектоскопія.
  • Капілярна дефектоскопія.

Визуальная дефектоскопия

Візуальна дефектоскопія – комплекс заходів, що дозволяють виявити не приховані поверхневі дефекти як неозброєним оком, так і за допомогою оптичних приладів. Для візуальної дефектоскопії внутрішніх поверхонь та важкодоступних місць застосовуються спеціальні бароскопи та відео ендоскопи. Візуальна дефектоскопія дозволяє виявити такі дефекти як поверхневі тріщини, виразкова корозія, наскрізні отвори.

Рентгенівська дефектоскопія заснована на властивості поглинання та/або відображення рентгенівського випромінювання. Визначити наявність і розташування дефектів можна за розподілом інтенсивності прохідних променів. Рентгенівська дефектоскопія дозволяє виявити приховані внутрішні дефекти, наприклад пори, тріщини, шлакові включення.

Ультразвукова дефектоскопія заснована на можливості поширення механічних коливань у пружних матеріалах. Сутність методу полягає у можливості збудження та реєстрації поширення ультразвукових коливань усередині контрольованого виробу. Ультразвукова дефектоскопія найчастіше застосовується для контролю металоконструкцій, зварних та паяних швів та трубопроводів, дозволяє виявляти тріщини, раковини, розшарування у металевих та неметалічних матеріалах, вимірювати товщину. Ультразвуковий прилад – вимірювач міцності бетону – дозволяє контролювати міцність бетону безпосередньо на конструкції неруйнівним методом.

Тепловизионный контроль

Тепловізійний контроль заснований на реєстрації інфрачервоної області випромінювання із довжиною хвилі 8-14 мкм від об'єкта контролю. Тепловізійний контроль дозволяє побудувати температурну карту поверхні, спостерігати динаміку теплових процесів в об'єкті контролю.

Магнітна дефектоскопія – метод контролю, що дозволяє визначити поверхневі та підповерхневі (до 3 мм) дефекти, наприклад, тріщини у феромагнітних металах. Метод заснований на тому, що магнітному полю властиво спотворюватися в місцях наявності дефекту. Для виявлення дефекту використовують прикладене магнітне поле та індикаторний магнітний порошок, який концентрується в місцях дефекту.

Токовихрева дефектоскопія заснована на можливості порушення вихрових струмів змінним магнітним полем датчика дефектоскопа та реєстрації їх зміни у процесі дефектоскопіювання.

Капиллярная дефектоскопия

Капілярна дефектоскопія заснована на здатності індикаторної рідини проникати у тріщини та несплошності об'єкта контролю. Виявлення дефектів при капілярній дефектоскопії відбувається шляхом візуальної реєстрації індикаторних слідів на поверхні об'єкта контролю. Капілярна дефектоскопія дозволяє виявляти лише поверхневі дефекти.

Методи проведення дефектоскопії не є універсальними. Кожен з них має свої переваги та недоліки, конкретні типи виявлених дефектів. Тому вибір залежить від конкретних вимог нормативної документації, матеріалу, конструкції об'єкта, умов його роботи, техніко-економічних показників, виду дефектів.