Розроблено та вироблено в Україні
0
Кошик
 x 
Кошик порожній

Увага! У зв'язку з війною у нашій країні та нестабільним курсом долара актуальність цін уточнюйте, будь-ласка, по телефону або електроній пошті.

У цій статті я коротко розповім, які прилади ми можемо запропонувати для контролю якості покриттів відповідно до ДСТУ 4219:2003 "Трубопроводи сталеві магістральні. Загальні вимоги до захисту від корозії" та чому ми рекомендуємо вибрати саме ці прилади. Відразу хочу зазначити, що мова йтиме про прилади контролю покриттів (товщина покриттів, суцільність покриттів, адгезія та міцність покриттів). Прилади контролю електричних параметрів не розглядатимемо. Також хочу пояснити, чому вибір приладів здійснюється на підставі ДСТУ 4219:2003. На мою думку, в даному національному стандарті зібрано найбільш повний перелік методів випробувань покриттів і досить докладно описаний процес та послідовність виконання контролю. Отже основні положення цього стандарту можна застосувати будь-яких інших завдань контролю покриттів, тобто, не обмежуючись лише трубопроводами.

Твердоміри NOVOTEST призначені для вимірювання твердості металів та сплавів за шкалами Брінелля, Роквелла, Віккерса, а також обчислення межі міцності на розрив (використовуючи перерахунок за ГОСТ 22791-77). Твердоміри мають можливість калібрування, що дозволяє користувачеві налаштувати прилад для вимірювання необхідних йому матеріалів, відмінних від низьковуглецевих та конструкційних сталей шляхом калібрування приладу на стандартних зразках із відомою твердістю.

Вибір типу і моделі твердоміра є досить відповідальним заняттям, оскільки від правильності зробленого вибору залежатиме точність вимірювання твердості, а також можливість вимірювання твердості конкретних виробів.

Відмінність у типах твердомірів обумовлено різними методами вимірювання твердості, що застосовуються у різних типах твердомірів. Основними методами вимірювання твердості переносними твердомірами є:

  • динамічний (метод Ліба) - твердість визначається шляхом виміру втрати енергії ударного тіла (індентора, бойка) при його зіткненні з об'єктом контролю
  • ультразвуковий (контактно-резонансний) - твердість визначається шляхом вимірювання частоти коливань алмазної пірамідки, яка з фіксованим навантаженням впроваджується в об'єкт контролю

Слід також зазначити, що існують комбіновані твердомери - ці твердомери дозволяють вимірювати твердість двома методами - динамічним та ультразвуковим.

Зовнішній вигляд твердомірів NOVOTEST  

Твердомер комбинированный NOVOTEST Т-УД1

  

Твердомер комбинированный NOVOTEST Т-УД2

Твердомір комбінований NOVOTEST Т-УД1

  

Твердомір комбінований NOVOTEST Т-УД2

Контроль міцності бетонів.

 

Міцність на стиск – є базовим та основним контрольованим параметром такого будівельного матеріалу, як бетон. Під міцністю, мається на увазі фізичні властивості, реакція та опір матеріалу по відношенню до різних видів руйнувань.

У сучасному будівництві контроль міцності бетону здійснюється декількома методами:

  • Стандартний метод – полягає у випробуванні проб, виготовлених з однієї і тієї ж суміші, що й підконтрольний виріб. Характеристики таких зразків можуть значно відрізнятися від реальних показників;
  • Метод контролю з використанням вибурених кернів – дає найбільш об'єктивні результати, проте є дорогою та трудомісткою процедурою.

Найбільш затребуваними методами є методи неруйнівного контролю. Сучасні прилади контролю дозволяють отримувати об'єктивну інформацію без значних тимчасових трат і фінансових витрат. До цих методів можна віднести такі:

  • Ультразвуковий метод;
  • Метод пружного відскоку;
  • Метод відриву сталевих дисків
  • Метод відриву зі сколюванням;
  • Метод ударного імпульсу.

Звичайно варто враховувати, що для кожного способу існує своя класифікація похибок, яка залежить від різних списків факторів.

Визнання та поширення в науці та техніці отримали два непрямі методи визначення твердості металів – динамічний (метод відскоку) та ультразвуковий (контактно-імпедансний). Застосування приладів, що використовують ці два методи, має ряд нюансів та обмежень. Найлегше розібратися в цьому питанні можна на прикладі якогось прикладного завдання.

Для контролю були обрані два шарикопідшипники 228 5ГПЗ та 330Л 1ГПЗ (обидва за ГОСТ 520-2002 Підшипники кочення. Загальні технічні умови). Контроль твердості проводився за допомогою стаціонарного твердоміра по Роквеллу NOVOTEST ТС-Р та портативного комбінованого твердоміра NOVOTEST Т-УД1 (реалізує обидва непрямі методи - і динамічний, і ультразвуковий).

На сьогоднішній день завдання визначення твердості виробів з різних металів і сплавів вирішити досить просто - достатньо скористатися одним з безлічі пристроїв, які називаються твердомірами. Вибір твердомірів досить різноманітний і представлений на ринку цілими класами: стаціонарні установки, портативні електронні прилади та, нарешті, різні ручні механічні пристрої та пристрої.

Стаціонарні твердомери безпосередньо реалізують основні методи визначення твердості за Роквеллом, Брінеллем, Віккерсом і т.п. У них використовується індентор певної форми, матеріалу та розмірів, прикладаються фіксовані зусилля протягом встановлених інтервалів часу і відбувається контроль геометричних параметрів відбитка на поверхні зразка. З отриманих даних обчислюється значення твердості зразка. Досі були єдиним способом визначення твердості металів і сплавів. Парк стаціонарних установок, що вже знаходяться в експлуатації або доступні для придбання, величезний, від старих, не втратили актуальності, до сучасних електронних мультиустановок. Якщо узагальнити, то переваги даних пристроїв це точність і достовірність результатів за рахунок прямої реалізації методів визначення твердості, а також універсальність щодо матеріалу випробовуваних зразків. Стаціонарні твердомери не вимагають проведення додаткових налаштувань або калібруваннь при випробуваннях різних металів та їх сплавів. Недоліки – громіздкість, відсутність мобільності, невисока швидкість вимірювань. Найчастіше просто технічно неможливо вирішити завдання контролю з огляду на обмеження за масою, конструкцією, габаритами контрольованих виробів та вирізування зразків при цьому неприпустиме.  Стационарный твердомер по Роквеллу

Твердомер комбинированный NOVOTEST Т-УД2Докладніше зупинимося на ручних, портативних, електронних приладах, що останнім часом отримали широке поширення через свою доступність, не високу вартість, достатню точність, мультизадачність, мобільність і універсальність. Після появи портативних твердомірів завдання контролю твердості вийшло за межі лабораторій та випробувальних центрів і стало доступним мало не на побутовому рівні. Отже, збільшилося коло потенційних користувачів, а разом з цим постало й безліч питань, на які знайти відповідь важко або навіть не можливо через слабку освітленість цієї теми в Інтернеті. Опис приладів часто обмежений технічними параметрами, вартістю та зовнішнім виглядом.

 При будівництві, або ремонті та технічному обслуговуванні будівель, можливість пошуку та виявлення різних підповерхневих металевих об'єктів – дуже важлива.

Вимірювання товщини захисних шарів бетону та визначення ділянок з елементами арматури є обов'язковими процедурами перед проведенням ремонтно-будівельних робіт. Для вирішення цього завдання використовується вимірювач товщини Арматуроскоп – прилад неруйнівного контролю, що працює на основі взаємодії електромагнітних полів.

За допомогою Арматуроскопа виявляється розташування заставних та верхнього ряду арматури, визначається величина захисного шару. Також прилад надає можливість оцінити приблизний діаметр арматури та її положення при невідомому захисному шарі, що дозволяє провести необхідні роботи з розмітки конструкцій для подальших випробувань. Незамінну роль вимірювач товщини грає за необхідності відновлення втраченої документації з армування.

Вимірювач захисного шару бетону працює у чотирьох режимах сканування, оснащений графічним дисплеєм з підсвічуванням та звуковими датчиками.

Величина захисного шару бетону має істотний вплив на довговічність залізобетонної конструкції. Захисний шар захищає арматуру від доступу вологи, кисню, агресивних речовин та газів. Арматурні стрижні, що мають невеликий захисний шар або значні дефекти в ньому, піддаються корозії в першу чергу

Товщина захисного шару бетону - дуже важливий показник при зведенні або обстеженні будь-якої споруди. Вона встановлюється залежно від виду та діаметра арматури, розміру перерізів елемента, виду та класу бетону, умов роботи конструкції тощо.

Для прикладу, товщина захисного шару бетону для поздовжньої арматури ненапруженої або з натягом на упори повинна бути не менше діаметра стрижня або каната; у плитах та стінках товщиною до 100 мм - 10 мм; у плитах та стінках товщиною понад 100 мм, а також балках висотою менше 250 мм - 15 мм; у балках висотою 250 мм і більше - 20 мм; у збірних фундаментах - 30 мм.

Можливість виявлення елементів арматури та інших підповерхневих металевих об'єктів вкрай необхідна у будівництві, обслуговуванні та ремонті будівель та споруд. Наприклад, для визначення ділянок поверхні конструкцій, вільних від залягаючої арматури, для вимірювання міцності методами: ультразвуковим, ударно-імпульсним, відривом зі сколюванням і скола ребра. 

 Измеритель защитного слоя бетона NOVOTEST Арматуроскоп

Сучасні методи дефектоскопії включають багатогранний комплекс технологій і засобів, за допомогою яких у різних виробах і матеріалах виявляють дрібні дефекти.

Наразі у промисловості найбільш універсальним і затребуваним методом є ультразвукова дефектоскопія. Заснований на використанні частот ультразвукового діапазону, даний метод виявляє практично будь-які порушення однорідності об'єкта. Технології, що використовуються, з різними змінними параметрами дозволяють назвати ультразвукову дефектоскопію - найбільш функціональним і універсальним методом неруйнівного контролю.

Своєчасне використання обладнання для дефектоскопії дозволяє ще на ранніх етапах виробництва заощадити значні фінансові засоби та тимчасові ресурси за рахунок превентивного виявлення бракованої продукції. Ще більший економічний ефект можна досягти при використанні методів дефектоскопії в будівництві з метою запобігання передчасних руйнувань об'єктів, що сприяє багаторазовому збільшенню їх надійності та термінів експлуатації.

Протокол випробувань графітового зразка ультразвуковим дефектоскопом NOVOTEST УД-1

Геометрія зразка та схема ультразвукового контролю показані на малюнках нижче.

shemaаа.png

Основні завдання, що вирішуються за допомогою товщиномірів покриттів NOVOTEST ТП-1

Товщиноміри покриттів дозволяють вирішувати всі основні завдання вимірювання товщини покриттів:

  • вимірювати товщину лакофарбового захисного (та інших діелектричних) покриття на основах із чорних металів (феромагнітних основах)
  • вимірювати товщину лакофарбового захисного (та інших діелектричних) покриття на основах із кольорових металів (алюмінії, міді, сріблі тощо)
  • вимірювати товщину гальванічних (цинкових, хромових та інших) покриттів
  • вимірювати температуру, вологість та точку роси під час проведення фарбувальних робіт
  • вимірювати товщину покриттів усередині труб

Товщиномір покриттів є електронним блоком з набором змінних перетворювачів (датчиків), що підключаються до товщиноміру.
Залежно від типу підключеного датчика товщиномір покриттів дозволяє вимірювати товщину різних покриттів на різних основах.

Типи існуючих електронних переносних твердомірів NOVOTEST

Можна виділити три основні типи твердомірів, що визначаються принципом вимірювання твердості, використовуваним твердоміром:

Кожен з типів твердомірів має як переваги, так і недоліки, зумовлені застосовуваним методом вимірювання (динамічний або ультразвуковий).
Універсальним серед переносних твердомірів є комбінований твердомір, так як має переваги обох методів вимірювання твердості.