Контроль якості покриттів - питання власників власного виробництва, що постійно цікавить. Оскільки надійне покриття - це довговічність та презентабельний зовнішній вигляд. Підібрати правильні матеріали та проконтролювати виконання технологічного процесу нанесення дозволяють спеціальні прилади. Розглянемо такі з них як:
При контролі покриттів віскозиметр служить для визначення умовної в'язкості лакофарбових матеріалів, що відносяться до ньютонівських або рідин, що наближаються до них. Методика визначення умовної в'язкості підпорядковується ГОСТ 8420, згідно з яким віскозиметри виготовляються за ГОСТ 9070. За допомогою віскозиметра ВЗ-246 умовну в'язкість визначають шляхом обчислення часу необхідного для закінчення заданого обсягу матеріалу через певний переріз. Віскозиметр ВЗ-246 виступає тарованою ємністю з соплом, виготовленим з точністю до 15 мкм.
Аплікатор дозволяє нанести вибране покриття шаром заданої товщини на пластини, для подальшого дослідження властивостей покриття. Конструктивне виконання аплікаторів дозволяє їх розділити на аплікатори з фіксованою висотою щілини та регульованою. Найчастіше використовувані:
Конструкція універсального аплікатора дозволяє наносити покриття завтовшки від 10 мкм і більше шляхом точної установки відстані між основою для покриття та стулкою аплікатора. Незалежно від конструкції аплікатора, методика нанесення покриття підпорядкована ГОСТ 8832: «Аплікатор поміщають на край пластинки; висота щілини при цьому повинна забезпечувати необхідну товщину шару лакофарбового матеріалу. Перед щілиною наливають 2 - 5 мл випробуваного матеріалу і переміщують аплікатор по пластинці з рівномірною швидкістю 5-10 см/с, розподіляючи випробуваний матеріал безперервним шаром пластинки. Аплікатор переміщають по пластинці з невеликим натиском, щоб матеріал не підтікав під опори аплікатора».
Адгезиметр - прилад що дозволяє визначити ступінь адгезії покриття до основи, або іншими словами силу необхідну для відриву покриття від основи. Типи адгезіметрів, що найчастіше використовуються:
Принцип роботи адгезиметра розглянемо з прикладу механічного приладу працюючого за методом відриву. На обстежуване покриття наклеюється тестовий елемент «грибок», ділянка покриття навколо грибка прорізається до основи, до «грибка» приєднується прилад адгезіметр та з його допомогою грибок відтягується від поверхні, що тестується до повного відриву «грибка». Сила, яка була потрібна для відриву грибка, виявляється у міцності покриття на розрив і вимірюється в МПа. Отримане значення визначає адгезію покриття.
